«Пригоди української книжки»
(вступ до презентації книги Л.Ніцой «Невигадані історїї про звіряток-друзяток»
Учень1 «Свято книжки!»-зазвучало
У гімназії ,як сигнал
За годину вона стала
Як один читальний зал!
Учень 2 Дружба з книгою це свято
Не було б його у нас,
Ми не знали б так багато
Про новий і давній час.
Бібліотекар Діти, а ви любите читати? О, я бачу, що ви всі любите читати, поважаєте рідну мову.Але не всі діти такі , як ви.І зараз ви у цьому переконаєтесь,переглянувши міні-виставу « Пригоди української книжки».
Автор У крамниці на полиці
Зажурилась книжка.
Книжка Ніхто мене не читає,
Тільки сіра мишка...
А мене ж бо написали
Не для мишеняток,
А для наших українських
Хлопчиків й дівчаток.
Автор І засмучено сказала
Українська книжка.
Книжка От, коли б я ніжки мала,
Як та сіра мишка!
Подалась би я з казками
Від хати до хати,-
Між малими дітлахами
Читачів шукати .
Автор Раптом сталося щось дивне:
Виросли у книжки,
Хоч короткі,та рухливі
Дві тоненькі ніжки.
Крок наліво,крок направо
І вперед два кроки.-
І побігла книжка жваво
На шляхи широкі.
От заходить в першу хату,
До школярки Славки,-
Бачить дівчинку завзяту ,
Що й не встане з лавки.
Книжка стала на порозі.
Книжка Добрий вечір, Славо!
Прочитай мене ,будь ласка
Я така цікава!
Славка Я б читала ,так завдань багато!
В мене й так часу замало-
Вчуся навіть в свято...
Аж як літечко пролине,
То прийдеш ізнову,
Може знайдемо хвилинку
Тоді для розмови.
Автор В книжці літери зів’яли
На такий початок
Книжка Пошукаю трохи далі
Кращих я дівчаток.
Автор На горбочок із долини
Вийшла на доріжку,
Привіталась до Галини.
Книжка
Пусти в хату книжку!
Галина А про що ти ,книжко красна?
Книжка Про звірят,природу,
Про минуле і сучасне
Нашого народу.
А якщо казки для тебе
Мають ще принаду,
Прочитати тобі треба
Про Царівну-Жабу.
Галина
Ой-ой-йой!
Мене сьогодні не цікавлять жаби
От якби про сукні модні.
Це читала я би!
Автор Пішла книжка до Василька.
Чує голос низом.
Василько Йди собі ! Читать не буду!
Краще- телевізор.
Я все-все на світі знаю,
Так, що інших вже навчаю!
Автор Вийшла книжка в поле сіре,
Мало що не плаче:
Де знайти їй тепле,щире
Серденько дитяче?
Ось іще одна хатинка,
Де живе Наталя,
Може доля посміхнеться
Книжці в цій оселі.
Наталя Книжка ,ще одна! Новенька!
Завітай до хати!
Дуже раді ми сьогодні
Тебе привітати.
Подивись , у нас в оселі від книжок аж тісно,
Бо читають всі в родині:
І матуся, і бабуся,
І татусь, іще дідусь!
І Наталя! Звісно!
Тільки котик не читає,
Але слухає, вважає...
Автор Більше книжка не блукає
Бо тепер родину має.
Теплий вечір ,зірки сяють,
А Наталочка читає
Голосно й поважно.
Вся родина посідала,
Слухала уважно,
Ну та й добре вже навчиилась
Наталя читати!
В рідній школі не лінилась,
Зразу це пізнати!
Хоч мала вона та знає-
Так завжди буває:
Всі разом :
Книга користь всім приносить ,коли її читають!!!
| 
