Напередодні Дня Збройних сил України, 2 грудня 2014 року в Тетерівській гімназії відбулася зустріч з учасником АТО, випускником 2002 року, лейтенантом, заступником командира танкової роти з роботи із особовим складом – Олегом Фучилом, який завітав у рідні стіни  разом з мамою Тетяною та донькою Вікою. Захід «Жоден з нас не народжений для війни, але всі ми тут зараз, щоб захистити нашу свободу» організовано класним керівником 6 класу Лідією Павленко та бібліотекарем Лесею Багінською.

         Гості, вчителі та гімназисти розмістилися у затишній читальні бібліотеки і поринули у сумні реалії сьогодення. Борислав Кучинський, учень 6 класу,  прочитав вірш-звертання «Бійцям АТО присвячується …», написаний мамою, вчителем гімназії Людмилою Кучинською:

«Нащадки, не втрачайте силу волі

Та бережіть все те, що в вас вже є!»

У боротьбі за волю ми – єдині!

Героям слава! Слава Україні!

         П’ятикласник  Марк Семенчук подарував пісню у власному виконанні «Фантом», шестикласниця Катерина Дмитренко прочитала лист бійцеві, написаний нею. Зворушливо до сліз  декламувала поезію «Проводжаючи …»  Лідія Павленко, написану тією ж мамою учня:

Тихим смутком лягла

На долоні печаль.

Ти ідеш на війну –

В серці туга і жаль.

Плечі холод обняв,

І не гріє пальто.

Коли все це скінчиться? –

Це не знає ніхто!

… Сльози стримую…

Міцно зуби стисну!

Стерплю!

Повертайся живим!

Я чекаю!

Люблю!

А Ліза Жукова, учениця 9 класу, та Наталія Поплавська, вчитель музичного мистецтва, привітали гостей  сольними піснями. Проте настрій піднесло взяте в Олега інтерв’ю для історії гімназії учнем 6 класу Валентином Вільгоцьким. Гімназистам сподобалися прості відповіді та цінні побажання старшого товариша. Потім діти  навперебій дарували Олегові вироби, виготовлені власними руками: новорічні ялинки, квіти, браслети з жовто-блакитних стрічок, листівки, обереги, сувеніри.

Насамкінець настрою додали український танець у виконанні восьмикласниць: Анни Биховець, Анастасії Шамчук, Яни Малюк, та пісня-побажання від семикласників: Анни Отрудько, Анни Ходаківської, Івана Самолудченка, Ангеліни Винятинської, Анастасії Панчик.

Ми залишаємося, а нашому Олегові – знову в дорогу. Віриться, що ця зустріч залишить надовго тепло в серці випускника , і що, не менш важливо, запам’ятається нашим дітям.